Багато нового й неочікуваного дізналися гості Натів – Ізраїльского культурного центру в Києві.
Виставка «Баугауз. Біле місто Тель-Авів», ініційована та проведена «Натів» – Ізраїльським культурним центром в Києвї в співробітництві з іншими зацікавленими організаціями, привернула багато уваги широкої спільноти та професійного середовища. І не тільки завдяки унікальній різноплановій експозиції але й можливості поспілкуватися з митцями різних жанрів, творчий доробок яких присвячений Баугауз.
Саме такою особистістю є німецький фотограф Жан Молітор, зустріч з яким відбулася 4 грудня. Ця подія зібрала в приміщенні «Натів»- Ізраїльського культурного центру в Києві багатьох зацікавлених більше дізнатися про світову спадщину Баугауз, й не тільки.
Берлінський фотограф Жан Молітор мандрує по світу с 2009 року, відслідковуючи та вивчаючи шедеври цього стилю. В його об’єктив потрапили фантастичні модерністські будівлі розташовані в самих різних куточках планети: Берліні та Хайфі, Тель-Авіві і Фюрте, Гавані, Лондоні, Копенгагені.
Жан запропонував слухачам неймовірно цікаву лекцію «Баугауз – сучасність в світі і особливо між Берліном та Хайфою» присвячену цьому культурному явищу.
В цьому році Баугауз святкує своє 100-річчя. Ця найважливіша художня школа 20-го століття, яка проіснувала з 1919 по 1933 роки, стала центральним елементом міжнародного руху в області архітектури, мистецтва та дизайну та спрямувала їх подальший розвиток. Лекція Жана Молітора присвячена погляду на сучасність саме в контексті впливу на неї Баугауз.
Особливе місце в цій праці має дослідження зв’язку між модернізмом і єврейськими архітекторами, які без перебільшення, зробили значний вклад в створення культурної спадщини Баугауз. Архітектори єврейського походження в значній кількості входили до складу всіх установ котрі створювали новий напрямок: німецького «Werkbund», об’єднання архітекторів «Der Ring» та самої Баугауз. До співтовариства «Der Ring», наприклад, входив Ерік Мендельсон – найвідоміший єврейський архітектор та центральна фігура сучасного руху того часу. У школі Баугауз в Дессау пройшли архітектурну підготовку принаймні дев’ять єврейських архітекторів. Набагато більше єврейських художників відвідували майстерні з живопису, кераміки, розпису або фотографії. У Баухауз викладали Марсель Бройер і Фред Форбат. Крім того, багато єврейських архітекторів працювали в своїх власних офісах. Вони захоплювались архітектурною сучасністю з її сміливою естетикою та використанням нових матеріалів.
В 1933 році, після захоплення влади націонал-соціалістами життя послідовників школи Баугауз трагічно змінюється. Щонайменше 146 німецьких єврейських архітекторів вимушено покинули Німеччину. Серед них були Лео Адлер, Марсель Бройер, Оскар Кауфманн, Ерік Мендельсон, Адольф Радінг, Гаррі Розенталь.
Багатьох інших вбили в газових камерах таборів смерті. Але тяжка доля спіткала не лише архітекторів, але й їх архітектурну спадщину. Авторство єврейських будівельників замовчували, будинки експроприювали.
Навіть шлюб з євреєм приводив до репресій та спонукав до втечі. Так майстер Баугауза Гунта Штольцль втратила німецьке громадянство, вийшовши в 1929 році заміж за єврейського архітектора Ар’є Шарона. Саме він вважається батьком майбутньої ізраїльської архітектури. Родина емігрувала до Палестини.
Маршрути еміграції і країни були різними – Англія, Італія, США, Великобританія, в яких залишилися створіння єврейських модерністів. Як, наприклад, житловий комплекс Belvedere Court в Лондоні, що має надпис його автора Ернста Людвіга Фрейда.
Більшість єврейських архітекторів переїхали до Палестини, де в 1948 оці утворилася Держава Ізраїль. Тель-Авів, що був заснований в 1909 році як поселення єврейських іммігрантів біля воріт Яффо, стає найважливішим опорним пунктом. У 1938 році в місті проживало вже 150 000 жителів. Багато хто з прибулих євреїв, в основному німецького походження, також хотіли структурно представити основні соціальні моделі нової держави. В якості знака нового політичного початку вони розробили сучасні відкриті квартали.
Архітектура молодої держави Ізраїль, на яку великий вплив мала естетика Баугауза, стає особливим випадком з точки зору його щільності і якості в глобальному порівнянні. Це історія успіху. «Біле місто» в Тель-Авіві зіграв важливу роль у перетворенні назви Баугауз в модне слово. Сьогодні «Біле місто» є всесвітньою спадщиною, воно налічує понад 4000 будівель, більшість з яких побудовані в стилі Баугауз.
Ці, та багато інших фактів доповнювались демонстрацією фільму та показом колекції неймовірних фото чудових будівель авторства Эріха Мендельсона, Альберта Ейнштейна, Річарда Шайбнера, Фріца Ландауера, Хауса Хіршманна, Річарда Кауфмана, Отто Рудольфа Салвисберга, Бруно Арендса, та інших.
І необхідність перекладу з англійської мови зовсім не заважала слухачам з захопленням дізнавалися багато нової, часом унікальної інформації від людини, що присвятила частину свого життя дослідженню явища Баугауз.
Зустріч із справжнім знавцем цього стилю стала чудовою нагодою відзначити дипломами студентів Національного університету культури та мистецтв, які співпрацювали з «Натів» – Ізраїльським культурним центром в проведенні виставка «Баугауз. Біле місто Тель-Авів». Плакатний проект «100 років сучасності», створений студентами, візуалізував школу та стиль Баугауз в ілюстрованих і типографічних образах та став цікавим елементом виставкової експозиції.
Змістовна лекція Жана Молітора, можливість поспілкуватися з всесвітньо відомим фотографом та дослідником стала чудовим завершенням яскравої міжнародної культурної події цієї осені – 100 річчя Баугауз, який гармонійно об’єднав мистецтво, філософію та соціологію в прагненні побудови життєвого світу, гідного людини.