Найважливіше місце в єврейській традиції посідає заповідь підйон швуїм – обов’язок викупу полонених. У релігійному контексті практика підйон швуїм пов’язана з подякою Б-гу за благословення потомством. Згідно з традицією, викуп полонених є вимогою вищого порядку стосовно як кожної громади загалом, так і кожного єврея окремо. У минулі століття для викупу полонених кожен єврей, навіть абсолютний бідняк, віддавав останні гроші, жертвував своїм часом і не шкодував жодних зусиль, щоб визволити свого побратима-єврея з полону.
У сучасній Державі Ізраїль заповідь викупу полонених має особливе місце. Адже Ізраїль дотримується зі своїми громадянами неписаної угоди про взаємне зобов’язання допомагати одне одному у важку добу. Ізраїльтяни масово та добровільно стають на захист своєї Країни у скрутні часи. Навіть ті ізраїльтяни, що живуть за кордоном, у разі потреби тисячами прибувають до Ізраїлю з метою стати на захист національного дому єврейського народу. Водночас Держава Ізраїль докладає усіх можливих зусиль в усьому світі, щоб визволити з полону, навіть неймовірно дорогою ціною, кожного ізраїльтянина, а за трагічних обставин – повернути його тіло для поховання в Ізраїлі.
Тому Ізраїль та ізраїльтяни були, є і будуть пов’язані вічним союзом взаємного піклування та захисту. Отже, за будь-яких обставин ми повернемо всіх наших полонених додому, чого б нам це не коштувало!