Операція «Ентеббе», кодова назва: «Кульова блискавка» – рейд спеціальних підрозділів Армії оборони Ізраїлю 4 липня 1976 для звільнення пасажирів літака Airbus A300 авіакомпанії Air France, захопленого терористами з організацій НФОП та Революційні осередки. Пізніше операція отримала назву «Йонатан» на честь загиблого командира групи Йонатана Нетаньягу, старшого брата нинішнього прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу.
27 червня 1976 року палестинські терористи захопили пасажирський літак компанії Air France, що прямував рейсом Тель-Авів – Афіни – Париж. На борту перебували 252 пасажири та 12 членів екіпажу. Терористи змусили екіпаж посадити літак в аеропорту Ентеббе поблизу столиці Уганди Кампали. 29 червня терористи провели селекцію у стилі гітлерівців – відокремили 83 заручники з ізраїльськими паспортами від інших. Один із євреїв, який пережив Голокост, показав терористові табірний номер, витатуйований на його руці. Той заявив, що він не нацист, а ідеаліст, який бореться з Ізраїлем. Пасажири з неізраїльськими паспортами і неєврейськими іменами були звільнені і їм дозволили відлетіти на літаку Air France, який спеціально прибув в Ентеббе. У будівлі аеропорту залишилися 105 заручників – ізраїльські громадяни та екіпаж на чолі з його командиром Мішелем Бако, який відмовився покинути своїх пасажирів.
Терористи вимагали звільнити 53 палестинці, які відбували у різних країнах тривалі терміни ув’язнення за терористичну діяльність. У разі невиконання їхніх вимог до 1 липня 1976 року терористи погрожували почати розстрілювати заручників.
Поки ізраїльські дипломати тягнули час на переговорах із терористами, ЦАХАЛ підготував операцію із порятунку заручників. 3 липня кабінет міністрів Ізраїлю схвалив операцію під командою генерал-майора Єкутіеля Адама. При плануванні операції було враховано можливість збройного опору з боку солдатів Уганди. Один із командирів спецназу чотири місяці перебував в Уганді з військовою місією ЦАХАЛу і добре знав рівень підготовки солдатів армії Уганди.
З’ясувалося також, що аеропорт Ентеббе будувала ізраїльська фірма, і знайшлися його креслення. Моссад відправив до Уганди свого агента, якому вдалося зробити кілька фотознімків в аеропорту. За даними військової розвідки, в районі Ентеббе знаходилося 21 тисяча солдатів Уганди і 267 одиниць бронетехніки. У самому аеропорту було 50 бойових літаків МіГ-17 та МіГ-21.
Підполковник Йошуа Шані, провідний пілот операції, згадував: «Уся операція була спланована за 48 годин, ми могли опрацювати лише 2% плану, залишивши 98% на імпровізацію». Тим не менш, Моссаду вдалося встановити чітку картину місцезнаходження заручників, числа терористів та рівня участі угандійських військ. Під час підготовки до операції ЦАХАЛ збудував часткову копію терміналу аеропорту за допомогою цивільних будівельників, які колись збудували оригінал.
Два військово-транспортні літаки Геркулес і два Боїнги-707 з сотнею спецназівців пролетіли 4000 км до Уганди, тримаючись на дуже низькій висоті і залишилися непоміченими. Один із Боїнгів призначався для заручників, у другому розмістили військово-польовий шпиталь. Операція тривала півтори години, заручників було звільнено та доставлено до Ізраїлю. Десять заручників та п’ять спецназівців отримали поранення, командира групи підполковника Йоні Нетаньягу – було вбито. Трьох заручників, 7 терористів і 30-40 угандійських солдатів було вбито, десятки літаків МіГ-17 і МіГ-21 угандійських ВПС виведено з ладу. Через добу угандійська влада вбила заручницю, яка перебувала у шпиталі Кампали.
Головною ударною силою операції був загін із 29 осіб, сформований зі спецназу генерального штабу ЦАХАЛ під командою Йоні Нетаньягу. Завданням загону був штурм будівлі терміналу та звільнення заручників. Ізраїльтяни приземлилися в Ентеббе о 23:00, до терміналу вирушила колона джипів, на чолі з чорним «мерседесом»: охорона аеропорту мала подумати, що президент Уганди Іді Амін або інша високопоставлена особа їде до терміналу зі своїм ескортом. Ізраїльські водії їхали швидко, як і водії кортежу Аміна. По дорозі двоє угандійських вартових (поінформованих, що Іді Амін нещодавно придбав білий мерседес на зміну чорному) наказали кортежу зупинитися. Спецназівці перестріляли вартових із безшумних пістолетів, і кинулися до терміналу. Заручники перебували в головному холі будівлі, що прямо прилягає до злітно-посадкової смуги. Перед тим як увірватися в термінал, спецназівці прокричали в ручний гучномовець на івриті та англійською: «Падайте на підлогу! Падайте на підлогу! Ми – ізраїльські солдати».
Перестрілка в залі аеропорту тривала 1 хвилину та 45 секунд, у результаті було знищено всіх терористів та загинуло троє заручників. У цей час приземлилися інші літаки, з яких виїхали бронетранспортери, завданням яких було створення захисного периметра протягом години, необхідної для дозаправки літаків, а також знищення угандійських винищувачів «МіГ», щоб запобігти переслідуванню ізраїльських літаків після вильоту з аеропорту. Ізраїльська штурмова група повернулася до літаків і розпочала посадку заручників. Під час посадки угандійські солдати обстріляли їх із диспетчерської вежі. Ізраїльтяни відповіли, спалахнула коротка, але запекла перестрілка. Йоні Нетаньягу був смертельно поранений у горло і майже миттєво помер, п’ятеро інших спецназівців отримали поранення. Ізраїльтяни обстріляли вежу з легких кулеметів та гранатометів РПГ, придушивши вогонь угандійців. Вся операція зайняла 53 хвилини, на штурм пішло півгодини. Через годину після початку операції перший літак із заручниками вилетів у Найробі на дозаправку, а ще через 42 хвилини Уганду залишив останній ізраїльський літак.
Уряд Уганди вимагав скликання Ради Безпеки ООН, щоб домогтися офіційного засудження дій Ізраїлю. Рада Безпекине ухвалила жодної резолюції, але генеральний секретар ООН Курт Вальдхайм заявив, що ізраїльський рейд є «серйозним порушенням національного суверенітету держави – члена ООН».
У своєму зверненні до Ради Безпеки посол Ізраїлю в ООН Хаїм Герцог заявив: «Ми пишаємося тим, що зробили, оскільки продемонстрували світові, що в Ізраїлі гідність людини, цінність людського життя та свободи є найвищими цінностями. Ми пишаємося не лише тим, що врятували понад сотню невинних життів, а й значенням нашої операції у справі людської свободи».
До операції в Ентеббе, західні країни, зокрема й великі держави, завжди здавались перед вимогами терористів, які захопили заручників. Ізраїль показав усьому світу, що з бандитами треба воювати і перемагати.