Рівно 151 рік тому, 9 січня 1873 року в селі Ради біля Житомира народився найбільший івритський поет в історії нової івритської літератури, есеїст, новеліст, перекладач та редактор, який вплинув на сучасну єврейську культуру – Хаїм-Нахман Бялік.
Хаїм-Нахман Бялік, 1923 рік
Незабаром після його народження сім’я переїхала до Житомира, де Бялік вступив до хедеру, а потім до знаменитої Воложинської єшиви. Однак у руки Бяліка потрапляли не тільки релігійні книжки, а й письменників сучасної йому єврейської літератури.
Найбільше враження справили на нього перші статті Ахад ха-Ама, ідеолога духовного сіонізму. Хаїм-Нахман відчув, що його більше приваблює світ поезії, російської та європейської літератури. Ще під час навчання в єшиві Бялік приєднався до таємного сіоністського студентського товариства під назвою «Нецах Ісраель». Ідеологією цього гуртка був сплав прихильності до свого народу та просвітницьких ідей Хаскали з твердою прихильністю до релігійної традиції. 1900 року Бялік отримав посаду вчителя в Одесі, в якій прожив понад 20 років. У 1921 році він переїхав до Берліна, а в 1924 – в Ерец-Ісраель, де провів залишок життя і помер у 1934 році.
Бялік вже в юності пише вірші, в 1902 році вийшов у світ перший збірник його віршів. 1903 року Одеський громадський комітет послав Бяліка до Кишинева, щоб зібрати на місці документальний матеріал про скоєні там під час погрому звірства. Після цього Бялік пише свою знамениту поему «Сказання про погром», перекладену російською мовою Зеєвом Жаботинським. У 1908–1909 роках Бялік разом із Й. Равницьким випускає капітальну працю «Сефер га-Агада» – антологію легенд, оповідань, притч та висловів, витягнутих з Талмуду, відредагованих та наповнених коментарями та поясненнями.
У 1907 та 1913 роках Бялік бере участь у сіоністських конгресах. У 1909 році він відвідав Ерец-Ісраель, де побачив, що його вірші були частиною шкільної програми, його пісні звучали всюди. Бялік справедливо вважається основоположником дитячої літератури на івриті. Він – єдиний поет 20 століття, чиї твори сформували духовну подобу цілого покоління єврейства в Росії, Східній Європі та Ізраїлі. Ще на початку століття Бялік передбачив трагедію східноєвропейського єврейства та національне відродження єврейського народу.
Літературна діяльність Хаїма-Нахмана Бяліка є важливою віхою на шляху розвитку івритської літератури. Він віртуозно володів івритом, передбачав, що іврит стане державною мовою Ізраїлю та сприяв цьому.
Багато його віршів було перекладено музику. Найбільшою популярністю серед них мають вірші для дітей. Хаїм-Нахман Бялік став національним поетом Ізраїлю і в івритській літературі йому відводиться та сама роль, що й Шекспіру в англійській та Пушкіну в російській.
У 1934 році будинок, де жив Бялік перетворений на музей, в якому зібрано всі його твори, листи, книги та матеріали, що стосуються життя та творчості поета. Іменем Бялік названо велике книговидавництво в Ізраїлі, ізраїльська літературна премія. Майже в кожному місті та селищі Ізраїлю є вулиця Хаїма-Нахмана Бяліка.
Плакат з фестивалю Бяліка в Одесі
Кілька років тому ізраїльський культурний центр «Натів» в Одесі провів триденний фестиваль Бяліка. Його відвідали сотні одеських євреїв, багато з яких вперше почули про те, що в їхньому місті жив і працював великий єврейський поет і створив у ньому твори, які стали надбанням не лише ізраїльської, а й світової літератури. В Одесі, на будинку, де мешкав Бялік, встановлено меморіальну дошку.