У середині квітня 1909 року було створено «Ха-Шомер» (івр. הַשּׁוֹמֵר, «Страж») – перша військова єврейська організація на Землі Ізраїлю, яка тоді знаходилася під турецьким пануванням. «Ха-Шомер» складалася з невеликих загонів самооборони та базувалася на заснованій в 1907 році організації «Бар-Гіора». Організацію створили в 1909 році репатріанти Другої алії – молоді люди, які з 1904 року почали прибувати в Ерец-Ісраель з околиць Російської імперії. Багато з них брали участь в єврейській самообороні та в підпільних революційних рухах. Більшість членів «Ха-Шомер» були прихильниками соціал-демократичної «Поалей Ціон». Це вплинуло на військову організацію єврейського ішува «Хагана», оскільки до неї увійшли багато членів «Ха-Шомер».
Спочатку новостворені єврейські поселення охороняла наймана охорона, яку набирали серед бедуїнів і черкесів. Але від неї довелося швидко відмовитися – вона була неефективна, а в багатьох випадках перетворювали свої послуги на справжній рекет. Тому поселенцям довелося шукати нові способи захисту, в яких вони могли спиратися вже тільки на свої власні сили. Протягом трьох років після створення «Ха-Шомер» взяв на себе охорону поселень, серед яких були Реховот, Рішон-ле-Ціон, Хадера. Поступово в руки «сторожів» перейшла охорона всіх єврейських поселень. У 1914 році в організації вже було близько 40 осіб і 50-60 тимчасових помічників. А в період збору врожаю, коли напади арабських грабіжників різко починали збільшуватися, «Ха-Шомер» закликала до своїх рядів до трьохсот осіб.
Бійці «Ха-Шомера», 1909. Фото з архіву Кфар-Тавор, pikiwiki.org.il
«Ха-Шомер» об’єднував десятки молодих «дозорних», нелегально здобувших зброю, щоб захистити побудовані ними кібуци та мошави від нападів арабів. Захистити часом ціною власного життя. До організації приймали в основному тих, хто володів арабською мовою і тому розумів психологію арабів, що жили в Землі Ізраїль. Керівництво «Ха-Шомер» постійно аналізувало функціонування турецької адміністрації, щоб, розуміючи її особливості, здійснювати найбільш ефективний захист поселень та поселенців. Діяльність «Ха-Шомер» була настільки успішною, що організація перетворилася в важливий фактор єврейського ішува і стала грати кардинальну роль у створенні нових єврейських поселень. Побачивши це, Всесвітня Сіоністська організація почала надавати «Ха-Шомеру» всебічну підтримку.
З початком Першої світової війни більшість іноземних підданих, які належали до держав, ворожих Туреччині, були депортовані з Землі Ізраїль в Анатолію. Члени організації, як і переважна більшість поселенців, були громадянами Російської імперії, тому всі вони опинилися далеко від Землі Ізраїль. Ті, хто зумів уникнути висилки, були змушені переховуватися в підпіллі. Частина членів «Ха-Шомер» покинула країну і приєдналася до Єврейського легіону, створеного за ініціативою Зеєва Жаботинського – військового підрозділу британської армії, який складався з єврейських добровольців.
Пам’ятник «Ха-Шомеру» у Кфар-Таворі. Фото: д-р Авішай Тайхер, pikiwiki.org.il
Після закінчення війни і встановлення британського мандату «Ха-Шомер» продовжила свою роботу. Але скоро стало зрозуміло, що в неї необхідно внести кардинальні зміни. Організація була самостійною і нікому не підпорядковувалась, що підходило лише для роботи в маленькому ішуві та з невеликою кількістю поселень. Але по мірі того, як чисельність ішува зростала, виникла необхідність реорганізувати його оборону і зробити її централізованою, тобто підпорядкованою керівництву ішува. З цією метою була створена організація «Хагана». Незабаром після цього, у 1920 році «Ха-Шомер» оголосив про саморозпуск, його члени приєдналися до «Хагани» і передали в розпорядження керівництва нової організації наявну в них зброю. Діяльність «Ха-Шомер» зіграла велику роль у захисті молодих поселень, а сама організація стала основою для «Хагани» і ЦАХАЛ – майбутньої армії оборони держави Ізраїль.
«Сторожі», як мешканці «ішува», були дуже сміливими людьми. І не лише тому, що майже беззбройними боролися з грабіжниками і бандитами. Ці люди, незважаючи на всі проблеми і небезпеки, вирішили репатріюватися на землю предків, щоб відновити свою державу та побудувати в ній своє нове життя. Сьогодні нащадки цих людей сидять за пультами управління «Залізного купола» і ракет Хец, збиваючи іранські дрони та крилаті ракети, спрямовані аятолами на Ізраїль. А їх родичі у країнах розсіяння, незважаючи на проблеми та небезпеки, репатріюються за допомогою організації «Натів» в єврейську державу, щоб воз’єднавшись зі своїм народом, зміцнювати країну та вільно будувати достойне життя.