За своєю популярністю у світі найпівденніше місто Ізраїлю Ейлат поступається тільки Єрусалиму та Тель-Авіву. Ейлат вважається одним із молодих міст країни, хоча він існував ще за часів царя Соломона (Шломо), який правив у 965-928 роках до н. е. У біблійній Книзі Царств сказано, що за Шломо в місті жили в основному ідумеї, але в подальший період місто стало єврейським. У першому тисячолітті до нашої ери на місці нинішнього Ейлата знаходився порт Еціон-Гевер, який згадується в Біблії як база морської торгівлі Юдеї з державою Офір. Руїни Еціон-Гевера були виявлені під час археологічних розкопок, проведених у 1937-1940 роках.
Підйом чорнильного прапора 18 лютого 1948 р. Фото: Прес-служба Армії оборони Ізраїлю
Порт під назвою Айла існував і за часів римської окупації Юдеї. Через його стратегічне значення римляни тримали в Айлі військовий гарнізон. У 1947 р. за планом поділу підмандатної Палестини 10,5 км берегової лінії від Акаби до пункту Таба на Синаї відводилося майбутній єврейській державі. Під час Війни за незалежність (1948) єгипетські війська підійшли впритул до цього безлюдного району (єдина будова — кинутий англійський сторожовий піст) і зміцнилися в горах над берегом. Декілька десятків солдатів під час операції «Увда» вибили звідти єгипетський гарнізон. Операцію провели в такому поспіху, що ізраїльтяни не мали навіть державного прапора, тому його намалювали чорнилом на простирадлі і підняли над постом 18 лютого.
Ейлат – єдиний ізраїльський порт на Червоному морі, тому його відразу почали розвивати, для чого проклали шосе номер 90, що з’єднало Ейлат з центром країни. У 1959 році Ейлат набув статусу міста. Нині у ньому проживають трохи більше 50 тисяч осіб, з яких 8 тисяч – репатріанти. Через сотні тисяч туристів, які у мирний час заповнюють місто практично цілий рік, його реальне населення в кілька разів більше.
Ейлат. Вид з Ейлатської затоки. Фото: Ш. Кідрон
Основна частина постійних жителів міста Ейлата (близько 85%) зайнята у туристичній галузі. Є й промисловість – порт Ейлата цілодобово приймає мінерали Мертвого моря, які доставляють вантажівки, та відвантажує їх на морський транспорт. У порту обладнано спеціальний причал для танкерів, нафту, що доставляється ними, по нафтопроводу перекачують в Ашкелон. Сучасний порт знаходиться поруч з базою ізраїльського ВМФ. У місті працює завод, що вирощує водорості, які масово поставляються в Японію, ставки для виробництва високоякісної солі з морської води. За 20 кілометрів від Ейлата знаходиться міжнародний аеропорт імені Ілана та Асафа Рамонов.
Набережна. Ліворуч на задньому плані житлові райони міста. Фото: Ш. Кідрон
Неподалік Ейлата розташована долина Тімна з однойменним національним парком. Відповідно до деяких історичних джерел саме там знаходилися легендарні копальні царя Соломона. Але головна визначна пам’ятка Ейлата – Червоне море. Воно постійно чисте, прозоре і тепле – температура води в ньому цілий рік тримається вище 22 градусів. Червоне море приваблює численних туристів, які приїжджають до Ейлата з усього світу. Однією з головних визначних пам’яток є морський музей з підводною обсерваторією, у великих акваріумах якої представлені всі види підводного світу Червоного моря. Цей світ своїм багатством та розмаїттям приваблює любителів підводного плавання. Найбільшою популярністю користуються коралові рифи, завдяки яким в 1966 Ейлатське узбережжя було оголошено природним заповідником. Місто особливо привабливе для туристів у зимовий період, коли спадає літня спека.
Заповідник Тімна. Соломонові стовпи. Фото: Ш. Кідрон
Після злодійської атаки бандитів ХАМАС 7 жовтня 2023 року готелі м. Ейлат прийняли сотні сімей ізраїльтян, вимушених на час воєнних дій покинути свої будинки в кібуцах і поселеннях, що межують із сектором Газа.