Громадська діячка, соціальна працівниця і педагог Генрієтта Сольд померла 13 лютого 1945 року в Єрусалимі. Свою громадську діяльність вона розпочала у 52 роки, репатріювалася у 60 років і працювала до самої смерті у віці 85 років!
Визначальною подією в житті Генрієтти стали погроми 1881-1882 років в Росії, що відбулися за тисячі кілометрів від тихого і ситого Балтімора, де вона народилася і жила. Погроми призвели до втечі мільйонів євреїв з Російської імперії. Лише незначна частина біженців репатріювалася до Землі Ізраїлю, яка тоді перебувала під владою турків, більшість виїхала до Сполучених Штатів.
Генрієтта почала активно допомагати у прийомі єврейських біженців, які масово прибували до США. Їхні розповіді про життя євреїв у Російській імперії та про те, як відбувалися погроми при потуранні, а то й прямій підтримці влади, перевернули її світогляд, і в 1897 році вона приєдналася до сіоністського руху. У 1909 році Генрієтта вперше відвідала Землю Ізраїлю і була вражена тяжким становищем молодого єврейського ішува. Поїздка настільки вразила її, що в 1912 році вона заснувала в США жіночу організацію «Хадасса», яка допомагала спочатку сіоністському руху і єврейським поселенцям в Землі Ізраїлю, а потім і в Державі Ізраїль.
Після еміграції в 1920 році Шольд відразу ж приєдналася до керівництва єврейського ішува, координувала в ньому відділ освіти і охорони здоров’я, була головою жіночого профсоюзу. Вона заснувала першу в Ізраїлі школу медсестер і лікарню «Хадаса». У віці 71 року Сольд призначили головою служби соціальної роботи у Ваад Леумі (Національному комітеті), вищому виконавчому органі єврейського самоврядування. А у віці 73 років (!) її обрали на посаду голови молодіжного руху. І вона стала його постійним керівником з моменту заснування цього руху в 1933 році і до самої смерті.
Після закінчення Другої світової війни молодіжний рух врятував в зруйнованій Європі близько 30 000 дітей і підлітків, які залишилися сиротами. Корабель, який доставляв репатріантів, був названий на честь Генрієтти: «Генрієтта Солд», кібуц Кфар-Сольд і Гіват ха-Ем, молодіжне містечко Рамат-Хадаса і Науково-дослідний інститут «Сольд». Її життя і творчість досі служать прикладом для багатьох жінок у всьому світі та в Ізраїлі.