Рано вранці 7 жовтня 2023 р. три тисячі терористів Нухба (спецпідрозділ Хамас) прорвали загороджувальний паркан на кордоні з сектором Газа і як дикі звірі накинулися на ізраїльські поселення і кіббуци, які мирно спали.
Сімхат Тора – найвеселіше свято єврейського календаря. Цього дня ізраїльтяни танцюють зі свитками Тори у синагогах та на вулицях, причому не лише релігійні, а й світські. Ось і в Сімхат Тора 2023 все йшло як завжди. Увечері почалося святкування, яке тривало до ночі. У 2023 році свято випало на суботу, тому напередодні, у п’ятницю та четвер, багато солдатів ЦАГАЛ було відпущено для того, щоби вони могли відвідати дім..
Рано-вранці 7 жовтня три тисячі терористів Нухба (спецпідрозділ Хамас) прорвали загороджувальний паркан на кордоні з сектором Газа і як дикі звірі накинулися на ізраїльські поселення і кіббуци, які мирно спали. Втім, не варто ображати диких звірів – вони так ніколи не поводяться. Те, що влаштували хамасівські виродки з беззбройними людьми, затьмарює жахи Голокосту. Вони ґвалтували жінок з таким розлюченістю, що у тих ламалися тазостегнові сустави, відрізали груди і грали ними у футбол, розпорювали животи вагітним жінкам, запікали живцем немовлят у духовках. Тіла багатьох жертв зуміли впізнати лише через кілька тижнів, настільки вони були спотворені. З особливим розлюченням головорізи Нухба накинулися на учасників музичного фестивалю, що проходив неподалік кордону. На фестиваль приїхали з усього Ізраїлю близько чотирьох тисяч людей – хлопці та дівчата, які провели всю ніч у танцях та медитації. Кров невинних і почуття повної вседозволеності так ударили в голову бойовикам, що вони забули про своє головне завдання – рухатися далі і завдати удару по сусідніх ізраїльських містах.
Після першої хвилі терористів у пророблені проломи захисного паркану рушили друга та третя хвиля – прості мешканці сектору. Вони грабували, несучи все, що могли, вони вбивали і ґвалтували з такою ж жорстокістю, як і бойовики Нухба. А ті з жителів Гази, які не встигли або не змогли дістатися території Ізраїлю, дізнавшись про вбивства ізраїльтян, висипали на вулиці сектора і вдалися до веселощів. Вони танцювали та співали від радості, пригощали один одного солодощами. І кидалися на ізраїльських заручників, яких бойовики Нухба везли мотоциклами та відкритими машинами, виставивши на загальний огляд. Справа дійшла до того, що бойовики були змушені захищати заручників від натовпу – адже вони були потрібні живими.
Нечисленні ізраїльські поліцейські, які опинилися в районі нападу, дали бій терористам. До них приєдналися добровольці – солдати та офіцери, які перебували у святковій відпустці у населених пунктах півдня. Схопивши особисту зброю, вони помчали захищати кіббуци, що опинилися під ударом, і місто Сдерот. Один із солдатів – новий репатріант з Ефіопії, який не мав машини, пробіг 15 кілометрів і одразу вступив у бій. Але сили були нерівними і за той час, що армія підвела війська, хамасівські нелюди встигли вбити 1200 безневинних ізраїльтян. На запитання – хто винен у такому безпрецедентному провалі вже зараз існує багато відповідей. Але варто почекати укладання державної комісії з розслідування, яка буде створена відразу після закінчення військових дій. Вона і винесе найавторитетніше та аргументоване рішення про відповідальність – як колективну, так і особисту.
Якщо питання «хто винен?» в ізраїльтян поки що все ще немає відповіді, то «що робити» уряд знав. Вже 7 жовтня прем’єр-міністр Біньямін Нетаніягу у зверненні до нації заявив, що Хамас розв’язав війну проти Ізраїлю. Нетаніягу сформулював цілі Ізраїлю у цій війні – повернути всіх заручників та знищити військову та громадянську інфраструктуру Хамас. Це виявилося зробити дуже нелегко. Половину заручників повернути зуміли частину живими, частину, на жаль, мертвими. Але більше ста з них все ще перебувають у хамасівському полоні і немає жодного ізраїльтянина, який не молився б про їхнє повернення. Під час свята Песах багато ізраїльтян залишили за святковим столом місце для заручника – так само, як свого часу залишали місце для євреїв СРСР.
Знищення інфраструктури Хамас теж виявилося справою дуже нелегкою. За роки правління сектором ця організація збудувала під землею ціле місто – понад 500 км тунелів. ЦАГАЛ вже виявив і підірвав більшу частину з них, але робота з їхнього пошуку та знищення триває. У тунелях було виявлено колосальну кількість зброї. За час існування палестинської автономії кожен її мешканець отримав у середньому більшу кількість коштів, ніж кожен житель післявоєнної Європи за планом Маршалла. Але якщо кошти плану Маршала було витрачено на відновлення Європи з руїн, то величезні гроші, переведені на рахунки автономії, в тому числі і на рахунки Хамас, були витрачені на придбання зброї, будівництво підземної Гази або їх розкрадання. Прості мешканці автономії цих грошей не побачили.
Через рік після злодійського нападу Хамас на Ізраїль завдання знищення його військової інфраструктури майже виконане. Але частина заручників, як і раніше, знаходиться в лапах ватажка Хамас Сінвара. Тому роботи у ЦАГАЛ ще багато. В Ізраїлі сподіваються, що всі завдання, поставлені урядом, будуть успішно виконані – заручники повернуться додому живими, а Хамас буде знищений.