29 вересня 1941 року – одна з найважчих дат в історії єврейського народу. Цей день пов’язаний з одним із найбільших масових убивств, скоєних нацистами під час Голокосту. Місцем трагедії стало урочище Бабин Яр на околиці Києва – символ болю та жахів, які пережив єврейський народ, та нагадування про жорстокість та варварство нацистів.
Восени 1941 року Київ був захоплений нацистськими військами під час східної кампанії. Єврейське населення міста, в якому на той момент налічувалося близько 220 000 осіб, опинилося у катастрофічній ситуації. 26 вересня 1941 року в Києві стався відомий вибух, який зруйнував німецькі будівлі, штаб-квартиру армії, що стало приводом для нацистів організувати репресії проти єврейського населення. Окупанти розповсюдили і оголошення, в яких стверджувалося, що євреям необхідно з’явитися для переселення з документами та цінними речами.
29 вересня 1941 року тисячі євреїв були зігнані до Бабиного Яру, який розташований на околиці Києва. Людям наказували роздягнутися, а потім їх розстрілювали. За два дні, 29 та 30 вересня, нацистами було вбито понад 33 000 молодих людей. Це був лише перший епізод, за яким слідували інші масові вбивства у Бабиному Яру, жертвами стали не лише євреї, а й роми, радянські військовополонені, українські націоналісти та представники інших груп, серед яких нацисти були «ворогами рейху».
У радянський період пам’ять про Голокост у Бабиному Яру замовчувалася, і лише 1976 року було встановлено перший пам’ятник, але він був присвячений «радянським громадянам», а не єврейським жертвам. Лише 1991 року, через 50 років після трагедії, було встановлено меморіал, визнаний міжнародним співтовариством, який увічнив пам’ять майбутнього.
Пам'ятник «Менора» у Бабиному Яру. Київ, 2016 р.
Сьогодні, коли ми згадуємо трагедію, що сталася 29 вересня 1941 року в Бабиному Яру, ми звертаємося не лише до минулого, а й до сьогодення. Бабин Яр став символом жаху та геноциду, коли тисячі євреїв були знищені нацистами за лічені дні лише за те, що вони були євреями. Однак сьогоднішня реальність є принциповою і важливою: є Ізраїль – держава, яка стала домом для єврейського народу і гарантом того, що така трагедія більше ніколи не повториться.
На відміну від 1941 року, коли євреї Києва були беззахисними перед жорстокою машиною нацистського режиму, сьогодні у євреїв є сучасна держава, яка володіє потужною армією, економікою та постійною підтримкою. Ізраїль – це гарантія того, що подібна трагедія, як Бабин Яр, не зможе повторитись, оскільки єврейський народ більше ніколи не буде залишений наодинці з погрозами знищення.
Посол Ізраїлю в Україні Міхаель Бродський біля пам'ятника «Менора» у Бабиному Яру. Київ, 2024 р.
Ізраїль не лише захищає своїх громадян, а й зберігає пам’ять про трагедії минулого. Меморіали, музеї, освітні програми нагадують світу про Голокост та уроки, які були зроблені із цих страшних подій. Одним із ключових елементів цієї пам’яті є переконання в тому, що з антисемітизмом, расизмом і ксенофобією необхідно боротися в будь-яких умовах.
Організація «Натів» активно діє для того, щоб пам’ять про трагедію Бабиного Яру та її уроки не було забуто. У Культурному Центрі «Натіву» у Києві відбувся перегляд документального фільму «Бабин Яр. Контекст» Сергія Лозниці, у тому ж Центрі відбуваються вечори спогадів за участю посла Ізраїлю в Україні та співробітників «Натіву». Молодіжний клуб «Цофім» при Культурному Центрі «Натіву» неодноразово проводив пам’ятні заходи на місці розстрілу у Бабиному Яру.