П’ятий президент Ізраїлю Іцхак Навон належав до однієї з найстаріших родин сефардських євреїв. Володів шістьма мовами. З 1978 по 1983 рік обіймав пост президента Ізраїлю. Він 28 років був депутатом Кнесету, віце-прем’єр-міністром і міністром освіти. Письменник і драматург, автор п’єси «Бустан Сфараді» («Іспанський сад») про побут і культуру сефардів в Єрусалимі.
Іцхак Навон, 1984 Фото: Яков Саар, Державна прес-служба Ізраїлю.
Іцхак Навон (1921, Єрусалим – 6 листопада 2015, Єрусалим) – ізраїльський державний діяч, п’ятий президент Ізраїлю (1978 – 1983). Належав до однієї з найстаріших і найшанованіших сімей євреїв-сефардів. Його предки по батьківській лінії після вигнання євреїв з Іспанії в 1492 році опинилися в Османській імперії, а в 1670 році переїхали в Єрусалим. Його мати була нащадком одного з найвидатніших коментаторів Святого Письма, що жив у Марокко – каббаліста Хаїма бен Атара («Ор Хаїм»).
Іцхак був талановитим хлопчиком і володів чотирма мовами, включаючи арабську та іврит. Його рідною мовою була ладіно – мова єврейських вигнанців з Іспанії, якою розмовляли в родині. Живучи в Єрусалимі і спілкуючись з його жителями, які говорили на ідиш, Іцхак також оволодів цією мовою. Згодом добре опанував англійську, а потім іспанську, близьку до ладіно. Він добре вчився в школі і легко вступив до Єврейського університету, де вивчав ісламську культуру, єврейську літературу і педагогіку. Після університету Іцхак викладав арабську мову в початкових і середніх школах Єрусалима.
У 1946 році вступив до Хагани, де до 1949 року очолював Єрусалимський відділ по боротьбі з арабським терором. Після створення Ізраїлю його відправили з дипломатичною місією до Південної Америки. Коли Навон у 1951 році повернувся додому, перед ним були відкриті всі двері – молодий, але вже з військовим і дипломатичним досвідом, та ще й володів шістьма мовами! У 1951 році він отримав посаду секретаря з політичних питань в офісі міністра закордонних справ Моше Шарета, з 1952 по 1963 рік він був керівником офісу Давида Бен-Гуріона, а потім Моше Шарета під час їх прем’єр-міністрів. У 1963 році став начальником відділу Міністерства культури і освіти, де працював до 1965 року.
Навон був дуже близький до Бен-Гуріона. У 1965 році слідом за Бен-Гуріоном приєднався до партії RAFI, яка відкололася від MAПAЙ, і був обраний депутатом 6-го кнесету. З перервою на президентський термін був депутатом Кнесету до 1992 року. У 1978 році був обраний п’ятим президентом Ізраїлю. У 1980 році він став першим президентом Ізраїлю, який відвідав Єгипет і виступив з промовою арабською мовою в єгипетському парламенті. Формально президент Ізраїлю є главою держави, але його обов’язки мають церемоніальний характер, і він зобов’язаний залишатися поза політикою. Навон не був переобраний на другий термін і став першою людиною, яка повернулася до політичної діяльності після п’яти років президентства, будучи обраною до Кнесету від партії Авода в 1984 році. Був віце-прем’єр-міністром, міністром освіти і культури. Виступав за мирне вирішення арабо-єврейського конфлікту.
Іцхак Навон з президентом Єгипту Хосні Мубараком. Фото: Яков Саар, Державне прес-бюро Ізраїлю, 1981 рік.
Після відходу з політики в 1992 році займався громадською діяльністю. Протягом багатьох років Навон очолював громадську раду заповідника Неот Кдумім, де зібрані рослини, згадані в єврейській Біблії (ТАНАХ) і Талмуді, був головою опікунської ради Єрусалимської академії музики і балету, Національного офісу культури мови ладіно та інші громадські організації.
Але крім цього Навон був ще й яскравою творчою особистістю. Видав збірку віршів «Romanseros Sfaradi» («Іспанські романси»), написав низку оповідань у стилі талмудичної Агади та текст музичної п’єси «Bustan Sfaradi» («Іспанський сад») про життя і культури сефардських сімей в Єрусалимі, поставлена в театрі Габіма.
Він був одружений на королеві краси Ізраїлю Офірі Резніковій, дочці репатріантів з Росії. Багато років у них не було дітей, але через рік після усиновлення дочки у них народився син. У 1993 році після важкої і тривалої хвороби Офіра померла. У 2008 році 87-річний Іцхак Навон одружився вдруге на 71-річній Мірі Левенталь, з якою прожив до своєї смерті 6 листопада 2015 року.
Іменем Іцхака Навона названі вулиці в Єрусалимі, Модііні та багатьох інших ізраїльських містах, а також відкрита в 2018 році станція метро в Єрусалимі.