Спаситель від малярії: внесок доктора Гілеля Яффе у відродження держави

Виповнилося 160 років від дня народження доктора Гілеля Яффе, котрий відіграв значну роль у відродженні єврейської держави на Землі Ізраїлю.

Сьогодні евкаліптові гаї можна знайти практично у всіх куточках сучасного Ізраїлю. Яким вітром занесло у наші палестини це австралійське дерево?

У 1902 році в Землі Ізраїлю, що тоді перебувала під владою Туреччини, стався спалах холери і оттоманська влада направила на боротьбу з нею лікаря на ім’я Гілель Іоффе. Він народився в Катеринославі (сучасний Дніпро), навчався в Європі, перебрався до Стамбула, де отримав ліцензію на медичну практику та негайно поїхав до Землі Ізраїлю. Іоффе, який уточнив своє прізвище відповідно до сучасної вимови івриту, що стало звучати як Яффе, оселився у Тверії, де працював у 1891-1893 роках і набув відмінної репутації.

У 1893 році він переїхав до Зіхрон-Яакова, де лікував від малярії мешканців цього містечка і сусідньої Хадери. Лікування було успішним, але рівень захворюваності залишався високим. Поступово стало очевидним, що для викорінення малярії потрібна система профілактичних заходів. До моменту початку епідемії лікар Яффе мав дуже високу репутацію, саме тому турки і попросили його очолити боротьбу з цим захворюванням.

Яффе насамперед заборонив мешканцям місцевостей, де лютувала хвороба, залишати свої житла. Тобто ввів карантин, як у часи коронавірусу. Також він розпочав активну боротьбу за дотримання особистої та суспільної гігієни в ішуві – єврейських поселеннях, мешканці яких приїхали відновлювати історичну батьківщину. Карантин та прості правила гігієни зробили свою справу, і епідемія холери була переможена.

А доктор Яффе продовжував займатися благоустроєм медичних закладів ішува, які тоді перебували в зародковому стані. Постійною його турботою була боротьба з малярією – страшною проблемою теплих країн. Сусідну Африку тоді називали «могилою мандрівника» – мандрівники та місіонери дуже часто ставали там жертвою малярійного комара. Відомий лікар Лівінґстон, який зник у джунглях на кілька років, теж заразився цією хворобою, що не вбила його, але назавжди підірвала його здоров’я. У Землі Ізраїлю – на той час заболоченої, а тому наповненої сонмищами комарів, поширення малярії було жахливим. Від чверті до половини населення кожного населеного пункту страждали на малярію, смертність від хвороби зашкалювала. Для лікування вживали хінін або препарат на основі кори хінінового дерева. Він допомагав, але багато що залежало від загального стану здоров’я хворого.

І тоді доктор Яффе прийняв історичне рішення – не лише лікувати наслідки, а й попереджати хворобу. Дуже швидко він став відомим авторитетом у галузі лікування та профілактики малярії, що опублікував багато статей з цієї теми. Однак його головні зусилля щодо викорінення захворювання були зосереджені на осушенні болот. Спочатку під його керівництвом було зібрано гроші для осушення заражених болот у районі Хадери. За його рекомендацією жителі Хадери та іноземні робітники з Африки (що прибули після того, як Яффе попросив допомоги у барона Натана Ротшильда) викопали велику мережу каналів, поєднавши ними болота з річкою Хадера. За рекомендацією Яффе почалося осушення болот у Саронській долині та в Єрусалимському передгір’ї – там було прокопано канали для меліорації території. Завдяки дослідженням європейських учених з’ясувалося, що переносниками малярії є малярійні комарі, що розмножуються на болотах. Гілель Яффе переконав мешканців поселень встановлювати протимоскітні сітки навколо ліжок та на вікнах, а також очищати ставки зі стоячою водою. Яффе також переконав барона Ротшильда організувати знищення комарів за допомогою хімічних речовин. Після вжитих заходів захворюваність на малярію різко зменшилася.

Саме Яффе, знаючи, що евкаліпти осушують зволожений ґрунт, запропонував масове висадження евкаліптів. Таким чином це австралійське дерево й з’явилося на Землі Ізраїлю. Спершу евкаліпти висадили навколо Хадери, а згодом у багатьох інших болотистих місцях майбутнього Ізраїлю. Сьогодні можна побачити їх вздовж шосе з Тель-Авіва до Хайфи, або на трасі до Єрусалиму біля перехрестя Шаар-га-Ґай. Ці евкаліптові гаї нагадують нам, якими зусиллями далося відродження країни.

Доктор Яффе не дожив до проголошення Держави Ізраїль. Він помер у 1936 році й, відповідно до заповіту, був похований у Зіхрон-Яакові. Саме завдяки зусиллям доктора Гілеля Яффе малярія, що косила євреїв, була переможена. Тим самим він зробив величезний внесок у готовність ішува продовжувати створення та розвиток єврейських поселень у Землі Ізраїлю, до битв у майбутній Війні за незалежність. Тому можна без жодного перебільшення сказати, що доктор Гілель Яффе сприяв відродженню єврейської держави у Землі Ізраїлю. Сьогодні його ім’ям названо вулиці у різних містах Ізраїлю, мошав Бет-Гілель (Верхня Галілея) та Медичний центр у Хадері.

Фото та текст: Юрій Лєщєв